упирати — 1 дієслово недоконаного виду щільно притискати, створюючи опору упирати 2 дієслово недоконаного виду втискати, вкидати що небудь кудись … Орфографічний словник української мови
другыи — Другой другыи, ая, ое (4) 1. Второй: Единъ же Изяславъ, сынъ Васильковъ, позвони своими острыми мечи о шеломы Литовскыя, притрепа славу дѣду своему Всеславу, а самъ подъ чрълеными щиты на кровавѣ травѣ притрепанъ Литовскыми мечи... Не бысть ту… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
впирати — I (упира/ти), а/ю, а/єш, недок., впе/рти (упе/рти), увіпру/, увіпре/ш, док., перех., фам. Із силою, часто проти чийогось бажання вкладати, втискати, вкидати і т. ін. кого , що небудь кудись. || перев. док. Вкласти дуже багато чого небудь у щось.… … Український тлумачний словник
підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік … Український тлумачний словник
уперти — I див. упирати I. II див. впирати I … Український тлумачний словник
упирання — I я, с. Дія за знач. упирати I і упиратися I. II див. впирання … Український тлумачний словник
упиратися — I (впира/тися), а/юся, а/єшся, недок., упе/ртися (впе/ртися), упру/ся, упре/шся і увіпру/ся, увіпре/шся, док. 1) Упирати в що небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. || Бути щільно притиснутим до чогось,… … Український тлумачний словник